| планува́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (складати план або проект) | ||
| Інфінітив | планува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | плану́ймо | |
| 2 особа | плану́й | плану́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | планува́тиму | планува́тимемо, планува́тимем |
| 2 особа | планува́тимеш | планува́тимете |
| 3 особа | планува́тиме | планува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | плану́ю | плану́ємо, плану́єм |
| 2 особа | плану́єш | плану́єте |
| 3 особа | плану́є | плану́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| плану́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | планува́в | планува́ли |
| жін. р. | планува́ла | |
| сер. р. | планува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| плано́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| плано́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| планува́вши | ||