плодо́ви́й1 – прикметник | ||||
(від: ‘плід’ – фрукт, частина рослини) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | плодо́ви́й | плодо́ва́ | плодо́ве́ | плодо́ві́ |
родовий | плодо́во́го | плодо́во́ї | плодо́во́го | плодо́ви́х |
давальний | плодо́во́му | плодо́ві́й | плодо́во́му | плодо́ви́м |
знахідний | плодо́ви́й | плодо́ву́ | плодо́ве́ | плодо́ві́ |
орудний | плодо́ви́м | плодо́во́ю | плодо́ви́м | плодо́ви́ми |
місцевий | на/у плодо́во́му, плодо́ві́м | на/у плодо́ві́й | на/у плодо́во́му, плодо́ві́м | на/у плодо́ви́х |