повідо́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | повідо́мний | повідо́мна | повідо́мне | повідо́мні |
родовий | повідо́много | повідо́мної | повідо́много | повідо́мних |
давальний | повідо́мному | повідо́мній | повідо́мному | повідо́мним |
знахідний | повідо́мний, повідо́много | повідо́мну | повідо́мне | повідо́мні, повідо́мних |
орудний | повідо́мним | повідо́мною | повідо́мним | повідо́мними |
місцевий | на/у повідо́мному, повідо́мнім | на/у повідо́мній | на/у повідо́мному, повідо́мнім | на/у повідо́мних |