повідце́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | повідце́вий | повідце́ва | повідце́ве | повідце́ві |
родовий | повідце́вого | повідце́вої | повідце́вого | повідце́вих |
давальний | повідце́вому | повідце́вій | повідце́вому | повідце́вим |
знахідний | повідце́вий | повідце́ву | повідце́ве | повідце́ві |
орудний | повідце́вим | повідце́вою | повідце́вим | повідце́вими |
місцевий | на/у повідце́вому, повідце́вім | на/у повідце́вій | на/у повідце́вому, повідце́вім | на/у повідце́вих |