| позабува́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (позабувати; не взяти з собою, залишити через неуважність усе або багато чого-небудь) | ||
| Інфінітив | позабува́тися, позабува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позабу́ваймося, позабу́ваймось | |
| 2 особа | позабу́вайся, позабу́вайсь | позабу́вайтеся, позабу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позабу́ваюся, позабу́ваюсь | позабу́ваємося, позабу́ваємось, позабу́ваємся |
| 2 особа | позабу́ваєшся | позабу́ваєтеся, позабу́ваєтесь |
| 3 особа | позабу́вається | позабу́ваються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позабува́вся, позабува́всь | позабува́лися, позабува́лись |
| жін.р. | позабува́лася, позабува́лась | |
| сер.р. | позабува́лося, позабува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позабува́вшись | ||