| позаво́дитися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (з’явитися в чомусь; встановитися; почати діяти) | ||
| Інфінітив | позаво́дитися, позаво́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позаво́дьмося, позаво́дьмось | |
| 2 особа | позаво́дьтеся, позаво́дьтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позаво́димося, позаво́димось, позаво́димся | |
| 2 особа | позаво́дитеся, позаво́дитесь | |
| 3 особа | позаво́диться | позаво́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позаво́дився, позаво́дивсь | позаво́дилися, позаво́дились |
| жін.р. | позаво́дилася, позаво́дилась | |
| сер.р. | позаво́дилося, позаво́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позаво́дившись | ||