полонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | полонізува́тися, полонізува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | полонізу́ймося, полонізу́ймось | |
2 особа | полонізу́йся, полонізу́йсь | полонізу́йтеся, полонізу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | полонізува́тимуся, полонізува́тимусь | полонізува́тимемося, полонізува́тимемось, полонізува́тимемся |
2 особа | полонізува́тимешся | полонізува́тиметеся, полонізува́тиметесь |
3 особа | полонізува́тиметься | полонізува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | полонізу́юся, полонізу́юсь | полонізу́ємося, полонізу́ємось, полонізу́ємся |
2 особа | полонізу́єшся | полонізу́єтеся, полонізу́єтесь |
3 особа | полонізу́ється | полонізу́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
полонізу́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | полонізува́вся, полонізува́всь | полонізува́лися, полонізува́лись |
жін. р. | полонізува́лася, полонізува́лась | |
сер. р. | полонізува́лося, полонізува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
полонізува́вшись |