полу́паний – дієприкметник | ||||
(порубаний, поколотий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | полу́паний | полу́пана | полу́пане | полу́пані |
родовий | полу́паного | полу́паної | полу́паного | полу́паних |
давальний | полу́паному | полу́паній | полу́паному | полу́паним |
знахідний | полу́паний | полу́пану | полу́пане | полу́пані |
орудний | полу́паним | полу́паною | полу́паним | полу́паними |
місцевий | на/у полу́паному, полу́панім | на/у полу́паній | на/у полу́паному, полу́панім | на/у полу́паних |
[діал.] |