| полюва́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | полюва́ч | полювачі́ |
| родовий | полювача́ | полювачі́в |
| давальний | полюваче́ві, полювачу́ | полювача́м |
| знахідний | полювача́ | полювачі́в |
| орудний | полюваче́м | полювача́ми |
| місцевий | на/у полюваче́ві, полювачу́, полювачі́ | на/у полювача́х |
| кличний | полюва́чу | полювачі́ |
| [рідко] |