полігона́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | полігона́льний | полігона́льна | полігона́льне | полігона́льні |
родовий | полігона́льного | полігона́льної | полігона́льного | полігона́льних |
давальний | полігона́льному | полігона́льній | полігона́льному | полігона́льним |
знахідний | полігона́льний | полігона́льну | полігона́льне | полігона́льні |
орудний | полігона́льним | полігона́льною | полігона́льним | полігона́льними |
місцевий | на/у полігона́льному, полігона́льнім | на/у полігона́льній | на/у полігона́льному, полігона́льнім | на/у полігона́льних |