пому́литися – дієслово доконаного виду | ||
(мулятися якийсь час) | ||
Інфінітив | пому́литися, пому́литись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | пому́льмося, пому́льмось | |
2 особа | пому́лься | пому́льтеся, пому́льтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пому́люся, пому́люсь | пому́лимося, пому́лимось, пому́лимся |
2 особа | пому́лишся | пому́литеся, пому́литесь |
3 особа | пому́литься | пому́ляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | пому́лився, пому́ливсь | пому́лилися, пому́лились |
жін.р. | пому́лилася, пому́лилась | |
сер.р. | пому́лилося, пому́лилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
пому́лившись |