| помірко́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | помірко́ваний | помірко́вана | помірко́ване | помірко́вані |
| родовий | помірко́ваного | помірко́ваної | помірко́ваного | помірко́ваних |
| давальний | помірко́ваному | помірко́ваній | помірко́ваному | помірко́ваним |
| знахідний | помірко́ваний, помірко́ваного | помірко́вану | помірко́ване | помірко́вані, помірко́ваних |
| орудний | помірко́ваним | помірко́ваною | помірко́ваним | помірко́ваними |
| місцевий | на/у помірко́ваному, помірко́ванім | на/у помірко́ваній | на/у помірко́ваному, помірко́ванім | на/у помірко́ваних |