| понарива́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (нарвати багато чогось) | ||
| Інфінітив | понарива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понарива́ймо | |
| 2 особа | понарива́й | понарива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понарива́ю | понарива́ємо, понарива́єм |
| 2 особа | понарива́єш | понарива́єте |
| 3 особа | понарива́є | понарива́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понарива́в | понарива́ли |
| жін.р. | понарива́ла | |
| сер.р. | понарива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| понари́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| понари́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| понарива́вши | ||