| поніма́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (покриватися водою; охоплюватися чим-небудь; перейматися чим-небудь) | ||
| Інфінітив | поніма́тися, поніма́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поніма́ймося, поніма́ймось | |
| 2 особа | поніма́йся, поніма́йсь | поніма́йтеся, поніма́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поніма́тимуся, поніма́тимусь | поніма́тимемося, поніма́тимемось, поніма́тимемся |
| 2 особа | поніма́тимешся | поніма́тиметеся, поніма́тиметесь |
| 3 особа | поніма́тиметься | поніма́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поніма́юся, поніма́юсь | поніма́ємося, поніма́ємось, поніма́ємся |
| 2 особа | поніма́єшся | поніма́єтеся, поніма́єтесь |
| 3 особа | поніма́ється | поніма́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поніма́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поніма́вся, поніма́всь | поніма́лися, поніма́лись |
| жін. р. | поніма́лася, поніма́лась | |
| сер. р. | поніма́лося, поніма́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||