попла́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | попла́тний | попла́тна | попла́тне | попла́тні |
родовий | попла́тного | попла́тної | попла́тного | попла́тних |
давальний | попла́тному | попла́тній | попла́тному | попла́тним |
знахідний | попла́тний, попла́тного | попла́тну | попла́тне | попла́тні, попла́тних |
орудний | попла́тним | попла́тною | попла́тним | попла́тними |
місцевий | на/у попла́тному, попла́тнім | на/у попла́тній | на/у попла́тному, попла́тнім | на/у попла́тних |
[діал.] |