пополо́ханий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пополо́ханий | пополо́хана | пополо́хане | пополо́хані |
родовий | пополо́ханого | пополо́ханої | пополо́ханого | пополо́ханих |
давальний | пополо́ханому | пополо́ханій | пополо́ханому | пополо́ханим |
знахідний | пополо́ханий, пополо́ханого | пополо́хану | пополо́хане | пополо́хані, пополо́ханих |
орудний | пополо́ханим | пополо́ханою | пополо́ханим | пополо́ханими |
місцевий | на/у пополо́ханому, пополо́ханім | на/у пополо́ханій | на/у пополо́ханому, пополо́ханім | на/у пополо́ханих |
[розм.] |