| попотовкти́ся – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попотовкти́ся, попотовкти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попотовчі́мося, попотовчі́мось, попотовчі́мся | |
| 2 особа | попотовчи́ся, попотовчи́сь | попотовчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попотовчу́ся, попотовчу́сь | попотовчемо́ся, попотовчемо́сь, попотовче́мся |
| 2 особа | попотовче́шся | попотовчете́ся, попотовчете́сь |
| 3 особа | попотовче́ться | попотовчу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попото́вкся | попотовкли́ся, попотовкли́сь |
| жін.р. | попотовкла́ся, попотовкла́сь | |
| сер.р. | попотовкло́ся, попотовкло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попото́вкшись | ||