| попоті́шитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попоті́шитися, попоті́шитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попоті́шмося, попоті́шмось | |
| 2 особа | попоті́шся | попоті́штеся, попоті́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попоті́шуся, попоті́шусь | попоті́шимося, попоті́шимось, попоті́шимся |
| 2 особа | попоті́шишся | попоті́шитеся, попоті́шитесь |
| 3 особа | попоті́шиться | попоті́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попоті́шився, попоті́шивсь | попоті́шилися, попоті́шились |
| жін.р. | попоті́шилася, попоті́шилась | |
| сер.р. | попоті́шилося, попоті́шилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попоті́шившись | ||