порозля́пувати1 – дієслово доконаного виду | ||
(розляпати, розплескати все або багато чогось) | ||
Інфінітив | порозля́пувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порозля́пуймо | |
2 особа | порозля́пуй | порозля́пуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порозля́пую | порозля́пуємо, порозля́пуєм |
2 особа | порозля́пуєш | порозля́пуєте |
3 особа | порозля́пує | порозля́пують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порозля́пував | порозля́пували |
жін.р. | порозля́пувала | |
сер.р. | порозля́пувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
порозля́пуваний | ||
Безособова форма | ||
порозля́пувано | ||
Дієприслівник | ||
порозля́пувавши |