посере́дничати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | посере́дничати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | посере́дничаймо | |
2 особа | посере́дничай | посере́дничайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | посере́дничатиму | посере́дничатимемо, посере́дничатимем |
2 особа | посере́дничатимеш | посере́дничатимете |
3 особа | посере́дничатиме | посере́дничатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | посере́дничаю | посере́дничаємо, посере́дничаєм |
2 особа | посере́дничаєш | посере́дничаєте |
3 особа | посере́дничає | посере́дничають |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
посере́дничаючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | посере́дничав | посере́дничали |
жін. р. | посере́дничала | |
сер. р. | посере́дничало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
посере́дничавши |