посліпи́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | посліпи́тися, посліпи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | посліпі́мося, посліпі́мось, посліпі́мся | |
2 особа | посліпі́ться | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | посліпимо́ся, посліпимо́сь, посліпи́мся | |
2 особа | посліпите́ся, посліпите́сь | |
3 особа | послі́питься | послі́пляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | посліпи́вся, посліпи́всь | посліпи́лися, посліпи́лись |
жін.р. | посліпи́лася, посліпи́лась | |
сер.р. | посліпи́лося, посліпи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
посліпи́вшись |