послі́пуватий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | послі́пуватий | послі́пувата | послі́пувате | послі́пуваті |
родовий | послі́пуватого | послі́пуватої | послі́пуватого | послі́пуватих |
давальний | послі́пуватому | послі́пуватій | послі́пуватому | послі́пуватим |
знахідний | послі́пуватий, послі́пуватого | послі́пувату | послі́пувате | послі́пуваті, послі́пуватих |
орудний | послі́пуватим | послі́пуватою | послі́пуватим | послі́пуватими |
місцевий | на/у послі́пуватому, послі́пуватім | на/у послі́пуватій | на/у послі́пуватому, послі́пуватім | на/у послі́пуватих |
[розм.] |