| поту́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поту́житися, поту́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поту́жмося, поту́жмось | |
| 2 особа | поту́жся | поту́жтеся, поту́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поту́жуся, поту́жусь | поту́жимося, поту́жимось, поту́жимся |
| 2 особа | поту́жишся | поту́житеся, поту́житесь |
| 3 особа | поту́житься | поту́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поту́жився, поту́живсь | поту́жилися, поту́жились |
| жін.р. | поту́жилася, поту́жилась | |
| сер.р. | поту́жилося, поту́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поту́жившись | ||
| [розм.] | ||