потьма́рюваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | потьма́рюваний | потьма́рювана | потьма́рюване | потьма́рювані |
родовий | потьма́рюваного | потьма́рюваної | потьма́рюваного | потьма́рюваних |
давальний | потьма́рюваному | потьма́рюваній | потьма́рюваному | потьма́рюваним |
знахідний | потьма́рюваний, потьма́рюваного | потьма́рювану | потьма́рюване | потьма́рювані, потьма́рюваних |
орудний | потьма́рюваним | потьма́рюваною | потьма́рюваним | потьма́рюваними |
місцевий | на/у потьма́рюваному, потьма́рюванім | на/у потьма́рюваній | на/у потьма́рюваному, потьма́рюванім | на/у потьма́рюваних |