| правда́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | правда́тися, правда́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | правда́ймося, правда́ймось | |
| 2 особа | правда́йся, правда́йсь | правда́йтеся, правда́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | правда́тимуся, правда́тимусь | правда́тимемося, правда́тимемось, правда́тимемся |
| 2 особа | правда́тимешся | правда́тиметеся, правда́тиметесь |
| 3 особа | правда́тиметься | правда́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | правда́юся, правда́юсь | правда́ємося, правда́ємось, правда́ємся |
| 2 особа | правда́єшся | правда́єтеся, правда́єтесь |
| 3 особа | правда́ється | правда́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| правда́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | правда́вся, правда́всь | правда́лися, правда́лись |
| жін. р. | правда́лася, правда́лась | |
| сер. р. | правда́лося, правда́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| правда́вшись | ||
| [рідко] | ||