| пра́вити1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (керувати; спрямовувати рух кого-, чого-небудь; прямувати; справляти, чинити, учиняти що-небудь; здійснювати обряди; виконувати якесь призначення) | ||
| Інфінітив | пра́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пра́вмо | |
| 2 особа | прав | пра́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пра́витиму | пра́витимемо, пра́витимем |
| 2 особа | пра́витимеш | пра́витимете |
| 3 особа | пра́витиме | пра́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пра́влю | пра́вимо, пра́вим |
| 2 особа | пра́виш | пра́вите |
| 3 особа | пра́вить | пра́влять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пра́влячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пра́вив | пра́вили |
| жін. р. | пра́вила | |
| сер. р. | пра́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пра́вивши | ||