| преосвяще́нний1 – прикметник | ||||
| (титулування єпископа) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | преосвяще́нний | преосвяще́нна | преосвяще́нне | преосвяще́нні |
| родовий | преосвяще́нного | преосвяще́нної | преосвяще́нного | преосвяще́нних |
| давальний | преосвяще́нному | преосвяще́нній | преосвяще́нному | преосвяще́нним |
| знахідний | преосвяще́нного, преосвяще́нний | преосвяще́нну | преосвяще́нне | преосвяще́нних, преосвяще́нні |
| орудний | преосвяще́нним | преосвяще́нною | преосвяще́нним | преосвяще́нними |
| місцевий | на/у преосвяще́нному, преосвяще́ннім | на/у преосвяще́нній | на/у преосвяще́нному, преосвяще́ннім | на/у преосвяще́нних |