прийня́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прийня́тний | прийня́тна | прийня́тне | прийня́тні |
родовий | прийня́тного | прийня́тної | прийня́тного | прийня́тних |
давальний | прийня́тному | прийня́тній | прийня́тному | прийня́тним |
знахідний | прийня́тний | прийня́тну | прийня́тне | прийня́тні |
орудний | прийня́тним | прийня́тною | прийня́тним | прийня́тними |
місцевий | на/у прийня́тному, прийня́тнім | на/у прийня́тній | на/у прийня́тному, прийня́тнім | на/у прийня́тних |