| прики́нутися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (навмисне створити якесь враження про себе; удати що-небудь) | ||
| Інфінітив | прики́нутися, прики́нутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прики́ньмося, прики́ньмось | |
| 2 особа | прики́нься | прики́ньтеся, прики́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прики́нуся, прики́нусь | прики́немося, прики́немось, прики́немся |
| 2 особа | прики́нешся | прики́нетеся, прики́нетесь |
| 3 особа | прики́неться | прики́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прики́нувся, прики́нувсь | прики́нулися, прики́нулись |
| жін.р. | прики́нулася, прики́нулась | |
| сер.р. | прики́нулося, прики́нулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прики́нувшись | ||