| примовля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | примовля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | примовля́ймо | |
| 2 особа | примовля́й | примовля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | примовля́тиму | примовля́тимемо, примовля́тимем |
| 2 особа | примовля́тимеш | примовля́тимете |
| 3 особа | примовля́тиме | примовля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | примовля́ю | примовля́ємо, примовля́єм |
| 2 особа | примовля́єш | примовля́єте |
| 3 особа | примовля́є | примовля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| примовля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | примовля́в | примовля́ли |
| жін. р. | примовля́ла | |
| сер. р. | примовля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| примовля́вши | ||