| приту́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | приту́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приту́люймо | |
| 2 особа | приту́люй | приту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приту́люватиму | приту́люватимемо, приту́люватимем |
| 2 особа | приту́люватимеш | приту́люватимете |
| 3 особа | приту́люватиме | приту́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приту́люю | приту́люємо, приту́люєм |
| 2 особа | приту́люєш | приту́люєте |
| 3 особа | приту́лює | приту́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| приту́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | приту́лював | приту́лювали |
| жін. р. | приту́лювала | |
| сер. р. | приту́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| приту́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| приту́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| приту́лювавши | ||