| при́щитися – дієслово недоконаного виду | ||
| (вкриватися прищами; триматися задерикувато, пихато) | ||
| Інфінітив | при́щитися, при́щитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | при́щмося, при́щмось | |
| 2 особа | при́щся | при́щтеся, при́щтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | при́щитимуся, при́щитимусь | при́щитимемося, при́щитимемось, при́щитимемся |
| 2 особа | при́щитимешся | при́щитиметеся, при́щитиметесь |
| 3 особа | при́щитиметься | при́щитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | при́щуся, при́щусь | при́щимося, при́щимось, при́щимся |
| 2 особа | при́щишся | при́щитеся, при́щитесь |
| 3 особа | при́щиться | при́щаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| при́щачись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | при́щився, при́щивсь | при́щилися, при́щились |
| жін. р. | при́щилася, при́щилась | |
| сер. р. | при́щилося, при́щилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| при́щившись | ||