| прокопті́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прокопті́лий | прокопті́ла | прокопті́ле | прокопті́лі |
| родовий | прокопті́лого | прокопті́лої | прокопті́лого | прокопті́лих |
| давальний | прокопті́лому | прокопті́лій | прокопті́лому | прокопті́лим |
| знахідний | прокопті́лий, прокопті́лого | прокопті́лу | прокопті́ле | прокопті́лі, прокопті́лих |
| орудний | прокопті́лим | прокопті́лою | прокопті́лим | прокопті́лими |
| місцевий | на/у прокопті́лому, прокопті́лім | на/у прокопті́лій | на/у прокопті́лому, прокопті́лім | на/у прокопті́лих |
| [розм.] | ||||