проривни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проривни́й | проривна́ | проривне́ | проривні́ |
родовий | проривно́го | проривно́ї | проривно́го | проривни́х |
давальний | проривно́му | проривні́й | проривно́му | проривни́м |
знахідний | проривни́й | проривну́ | проривне́ | проривні́ |
орудний | проривни́м | проривно́ю | проривни́м | проривни́ми |
місцевий | на/у проривно́му, проривні́м | на/у проривні́й | на/у проривно́му, проривні́м | на/у проривни́х |