проїзни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проїзни́й | проїзна́ | проїзне́ | проїзні́ |
родовий | проїзно́го | проїзно́ї | проїзно́го | проїзни́х |
давальний | проїзно́му | проїзні́й | проїзно́му | проїзни́м |
знахідний | проїзни́й, проїзно́го | проїзну́ | проїзне́ | проїзні́, проїзни́х |
орудний | проїзни́м | проїзно́ю | проїзни́м | проїзни́ми |
місцевий | на/у проїзно́му, проїзні́м | на/у проїзні́й | на/у проїзно́му, проїзні́м | на/у проїзни́х |