пруті́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пруті́вський | пруті́вська | пруті́вське | пруті́вські |
родовий | пруті́вського | пруті́вської | пруті́вського | пруті́вських |
давальний | пруті́вському | пруті́вській | пруті́вському | пруті́вським |
знахідний | пруті́вський, пруті́вського | пруті́вську | пруті́вське | пруті́вські, пруті́вських |
орудний | пруті́вським | пруті́вською | пруті́вським | пруті́вськими |
місцевий | на/у пруті́вському, пруті́вськім | на/у пруті́вській | на/у пруті́вському, пруті́вськім | на/у пруті́вських |