пулька́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пулька́тий | пулька́та | пулька́те | пулька́ті |
родовий | пулька́того | пулька́тої | пулька́того | пулька́тих |
давальний | пулька́тому | пулька́тій | пулька́тому | пулька́тим |
знахідний | пулька́тий, пулька́того | пулька́ту | пулька́те | пулька́ті, пулька́тих |
орудний | пулька́тим | пулька́тою | пулька́тим | пулька́тими |
місцевий | на/у пулька́тому, пулька́тім | на/у пулька́тій | на/у пулька́тому, пулька́тім | на/у пулька́тих |