півколови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | півколови́й | півколова́ | півколове́ | півколові́ |
родовий | півколово́го | півколово́ї | півколово́го | півколови́х |
давальний | півколово́му | півколові́й | півколово́му | півколови́м |
знахідний | півколови́й, півколово́го | півколову́ | півколове́ | півколові́, півколови́х |
орудний | півколови́м | півколово́ю | півколови́м | півколови́ми |
місцевий | на/у півколово́му, півколові́м | на/у півколові́й | на/у півколово́му, півколові́м | на/у півколови́х |