підко́лотий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підко́лотий | підко́лота | підко́лоте | підко́лоті |
родовий | підко́лотого | підко́лотої | підко́лотого | підко́лотих |
давальний | підко́лотому | підко́лотій | підко́лотому | підко́лотим |
знахідний | підко́лотий | підко́лоту | підко́лоте | підко́лоті |
орудний | підко́лотим | підко́лотою | підко́лотим | підко́лотими |
місцевий | на/у підко́лотому, підко́лотім | на/у підко́лотій | на/у підко́лотому, підко́лотім | на/у підко́лотих |