пічни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пічни́й | пічна́ | пічне́ | пічні́ |
родовий | пічно́го | пічно́ї | пічно́го | пічни́х |
давальний | пічно́му | пічні́й | пічно́му | пічни́м |
знахідний | пічни́й, пічно́го | пічну́ | пічне́ | пічні́, пічни́х |
орудний | пічни́м | пічно́ю | пічни́м | пічни́ми |
місцевий | на/у пічно́му, пічні́м | на/у пічні́й | на/у пічно́му, пічні́м | на/у пічни́х |