рале́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | рале́ць | ральці́ |
родовий | ральця́ | ральці́в |
давальний | ральцю́, ральце́ві | ральця́м |
знахідний | рале́ць | ральці́ |
орудний | ральце́м | ральця́ми |
місцевий | на/у ральці́, ральцю́ | на/у ральця́х |
кличний | ральцю́* | ральці́* |
[рідко] |