реву́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | реву́цький | реву́цька | реву́цьке | реву́цькі |
родовий | реву́цького | реву́цької | реву́цького | реву́цьких |
давальний | реву́цькому | реву́цькій | реву́цькому | реву́цьким |
знахідний | реву́цький, реву́цького | реву́цьку | реву́цьке | реву́цькі, реву́цьких |
орудний | реву́цьким | реву́цькою | реву́цьким | реву́цькими |
місцевий | на/у реву́цькому, реву́цькім | на/у реву́цькій | на/у реву́цькому, реву́цькім | на/у реву́цьких |