| речитати́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | речитати́вний | речитати́вна | речитати́вне | речитати́вні |
| родовий | речитати́вного | речитати́вної | речитати́вного | речитати́вних |
| давальний | речитати́вному | речитати́вній | речитати́вному | речитати́вним |
| знахідний | речитати́вний | речитати́вну | речитати́вне | речитати́вні |
| орудний | речитати́вним | речитати́вною | речитати́вним | речитати́вними |
| місцевий | на/у речитати́вному, речитати́внім | на/у речитати́вній | на/у речитати́вному, речитати́внім | на/у речитати́вних |