ри́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ри́тий | ри́та | ри́те | ри́ті |
родовий | ри́того | ри́тої | ри́того | ри́тих |
давальний | ри́тому | ри́тій | ри́тому | ри́тим |
знахідний | ри́тий | ри́ту | ри́те | ри́ті |
орудний | ри́тим | ри́тою | ри́тим | ри́тими |
місцевий | на/у ри́тому, ри́тім | на/у ри́тій | на/у ри́тому, ри́тім | на/у ри́тих |