ритори́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ритори́чний | ритори́чна | ритори́чне | ритори́чні |
родовий | ритори́чного | ритори́чної | ритори́чного | ритори́чних |
давальний | ритори́чному | ритори́чній | ритори́чному | ритори́чним |
знахідний | ритори́чний | ритори́чну | ритори́чне | ритори́чні |
орудний | ритори́чним | ритори́чною | ритори́чним | ритори́чними |
місцевий | на/у ритори́чному, ритори́чнім | на/у ритори́чній | на/у ритори́чному, ритори́чнім | на/у ритори́чних |