робко́п – іменник чоловічого роду | ||
(робітнича кооперація) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | робко́п | |
родовий | робко́пу | |
давальний | робко́пу, робко́пові | |
знахідний | робко́п | |
орудний | робко́пом | |
місцевий | на/у робко́пі, по робко́пу | |
кличний | робко́пе* | |
[іст.] |