| розви́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розвинутися) | ||
| Інфінітив | розви́тися, розви́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розви́ймося, розви́ймось | |
| 2 особа | розви́йся | розви́йтеся, розви́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розів’ю́ся, розів’ю́сь | розів’ємо́ся, розів’ємо́сь, розів’є́мся |
| 2 особа | розів’є́шся | розів’єте́ся, розів’єте́сь |
| 3 особа | розів’є́ться | розів’ю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розви́вся, розви́всь | розвили́ся, розвили́сь |
| жін.р. | розвила́ся, розвила́сь | |
| сер.р. | розвило́ся, розвило́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розви́вшись | ||