| розкаба́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розкаба́лений | розкаба́лена | розкаба́лене | розкаба́лені |
| родовий | розкаба́леного | розкаба́леної | розкаба́леного | розкаба́лених |
| давальний | розкаба́леному | розкаба́леній | розкаба́леному | розкаба́леним |
| знахідний | розкаба́лений, розкаба́леного | розкаба́лену | розкаба́лене | розкаба́лені, розкаба́лених |
| орудний | розкаба́леним | розкаба́леною | розкаба́леним | розкаба́леними |
| місцевий | на/у розкаба́леному, розкаба́ленім | на/у розкаба́леній | на/у розкаба́леному, розкаба́ленім | на/у розкаба́лених |