| розки́нутися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розки́нутися, розки́нутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розки́ньмося, розки́ньмось | |
| 2 особа | розки́нься | розки́ньтеся, розки́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розки́нуся, розки́нусь | розки́немося, розки́немось, розки́немся |
| 2 особа | розки́нешся | розки́нетеся, розки́нетесь |
| 3 особа | розки́неться | розки́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розки́нувся, розки́нувсь | розки́нулися, розки́нулись |
| жін.р. | розки́нулася, розки́нулась | |
| сер.р. | розки́нулося, розки́нулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розки́нувшись | ||