| розкла́дуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкла́дуватися, розкла́дуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкла́дуймося, розкла́дуймось | |
| 2 особа | розкла́дуйся, розкла́дуйсь | розкла́дуйтеся, розкла́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкла́дуватимуся, розкла́дуватимусь | розкла́дуватимемося, розкла́дуватимемось, розкла́дуватимемся |
| 2 особа | розкла́дуватимешся | розкла́дуватиметеся, розкла́дуватиметесь |
| 3 особа | розкла́дуватиметься | розкла́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкла́дуюся, розкла́дуюсь | розкла́дуємося, розкла́дуємось, розкла́дуємся |
| 2 особа | розкла́дуєшся | розкла́дуєтеся, розкла́дуєтесь |
| 3 особа | розкла́дується | розкла́дуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкла́дуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкла́дувався, розкла́дувавсь | розкла́дувалися, розкла́дувались |
| жін. р. | розкла́дувалася, розкла́дувалась | |
| сер. р. | розкла́дувалося, розкла́дувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкла́дувавшись | ||